Перейти до контенту

Вибори директора. Обговорення програми кандидата

Вибори директора. Обговорення програми кандидата

Питання і відповіді

1. Які роль і місце ІПС НАНУ у підвищенні обороноздатності нашої країни з урахуванням предметного потенціалу нашого інституту та співробітників ІПС НАНУ?

 Співробітники Інституту досить давно і плідно працюють на користь зміцнення обороноздатності нашої держави. Це співпраця з міністерством оборони, прикордонною службою, РНБО та міністерством ветеранів. Вважаю, що у нас є всі можливості як для утримання цих позицій так і для подальшого розвитку. Думаю, що наш інститут цілком може бути одним з лідерів інформатизації в області державних інститутів, зв’язаних з обороноздатністю.    

2Які існують можливості підвищення  економічного та фінансового розвитку ІПС НАНУ?

Можливостей розвитку є декілька. По перше, це отримання конкурсного фінансування через НАН, НФДУ та інші. По друге, встановлення зв’язків з підприємствами, які можуть бути зацікавлені у нашому науковому продукті. Кожна з цих можливостей вимагає системної роботи і зусиль як адміністрації так і наукових колективів. Зі своєї сторони можу запевнити, що буду забезпечувати пошук всіх можливостей, інформування про них та сприяння у отриманні додаткових коштів.  

3. Чи вбачаєте Ви шляхи подолання ретроградних традицій НАНУ щодо економічних та фінансових аспектів діяльності ІПС НАНУ?

ІПС НАНУ на сьогодні є важливою частиною “екосистеми” інформатизації НАНУ та забезпечення основних програмних сервісів діяльності Президії. Плідна робота в цьому напрямку дозволить справами довести важливість ІПС для всієї академії.  

4. Які ваші плани, як вченого і директора, до питання вивчення і використання властивостей людського фактору і врахування їх в сучасних програмних технологіях, зокрема в тих, що розроблятимуться в ІПС?

Думаю, що використання таких властивостей цілком природне, але має бути досліджено і підтверджено відповідними експериментами.

5. Тематика Інституту не змінювалася понад 20 років. Чи не варто оновити тематику Інституту і на які сучасні та перспективні напрямки?

Тематика Інституту повинна відображувати сучасні світові тенденції, думаю, що потрібно утворити робочу групу для узгодження та внести зміни. 

6. Більше половини наукових працівників Інституту – пенсіонери. Реалізація нових та перспективних наукових напрямів неможлива без креативних, мотивованих молодих науковців. В зв’язку з цим, якою Ви бачите кадрову політику Інституту? Які заходи Ви плануєте для залучення молоді до складу наукових кадрів ІПС.

 На жаль, ця проблема виникає не лише в нас. І академія наук і університети відчувають брак молодих спеціалістів. Для нашого Інституту додатковим фактором є сучасний розвиток інформаційної галузі, коли програміст може знайти роботу в будь-якій точці світу і отримувати за це достойну винагороду. Одним з можливих рішень є розвиток зв’язків з вищими навчальними закладами, залучення наших співробітників до викладання в магістратурі з метою заохочення студентів до спільної наукової роботи. Ще один цікавий напрямок полягає розвитку спільних проектів з бізнес-середовищем, коли науковці Інституту виступають менторами для молодих працівників. На сьогодні Інститут співпрацює з КАУ та Києво-Могилянською Академією, що дає приводи для оптимізму в цьому напрямку. З іншого боку, важливо зберегти науковий досвід та передати знання наступному поколінню, тому це питання потребує обережного вивчення.         

7. Що потрібно зробити, щоб співробітники Інституту були зацікавлені в отриманні зарубіжних грантів?

Думаю, що отримання зарубіжного гранту є бажаним для будь-якого науковця. Зі свого боку готовий сприяти і заохочувати роботу з підготовки таких пропозицій. 

8. Будет ли наш журнал «Проблемы программирования» в скопусе?

Так, але це вимагає значних зусиль і часу. Зокрема дуже важливим є англомовність, якість сайту та цитованість статей.

9. Чи маєте Ви вже наразі якісь конкретні наміри стосовно входження співробітників Інституту до міжнародного наукового співробітництва.

Співробітники Інституту і зараз є частиною міжнародної науки, зокрема через публікації статей, доповіді на міжнародних конференціях. Своєю метою роботи ставлю покращення міжнародного співробітництва, утворення нових наукових зв’язків та плідну спільну роботу.  

 

Попередній
Наступний