Перейти до контенту

Головна / УкрПРОГ
УкрПРОГ

Інститут прогамних систем НАН України є організатором міжнародної наукової конференції УкрПРОГ.

Ця конференція регулярно проводиться кожні 2 роки.

Чергова і найближча Дванадцята міжнародна науково-практична конференція з програмування УкрПРОГ’2020 буде проведена з 26 по 28 травня 2020 року в Кібернетичному центрі НАН України у м. Києві.

Шановні колеги!
Запрошуємо Вас до участі в НАУКОВО-ПРАКТИЧНІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ УкрПрог’2020.

Детальнішу інформацію Ви отримаєте переглянувши інформаційне повідомлення.

Інформаційне повідомлення УкрПрог’2020 (укр) >>
Інформаційне повідомлення УкрПрог’2020 (eng) >>

Інформаційне повідомлення УкрПРОГ2020 (рос) >>

Шаблон для оформлення статті для УкрПРОГ’2020 можна знайти ТУТ 

Підготовлено та проведено 10 конференцій УкрПРОГ (1998 р., 2000 р., 2002 р., 2004 р., 2006 р., 2008 р., 2010 р., 2012 р., 2014 р., 2016 р.  2018 р.).

Матеріали конференції публікуються у спеціальному випуску журналу “Проблеми програмування”.

З 2016 матеріали конференції оприлюднюються в CEUR та індексуються провідними наукометричними базами.

Організаторами конференції є Національна академія наук України, Міністерство освіти і науки України, Кібернетичний центр НАН України, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут” та Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Метою конференції є висвітлення найважливіших досягнень у науці та практиці програмування і програмної інженерії та визначення головних напрямків розвитку цієї ділянки науки і технології. Для участі в конференції запрошуються науковці і розробники програмного забезпечення України та міжнародної спільноти.

Робочими мовами конференції є українська, російська та англійська.

Базовими організаціями для проведення конференції є Інститут програмних систем НАН України та Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України.

ТЕМАТИЧНІ НАПРЯМКИ КОНФЕРЕНЦІЇ:

  • теоретичні та методологічні основи програмування;
  • засоби і технології паралельного програмування і Grid-обчислень;
  • програмування для комп’ютерних мереж та Internet;
  • інструментальні засоби та середовища програмування;
  • методи і засоби повторного використання та реінженерії в програмуванні;
  • аналіз вимог і специфікація програмного забезпечення;
  • моделі та процеси життєвого циклу програмного забезпечення;
  • формальні методи розробки програмного забезпечення;
  • стандартизація і сертифікація програмного забезпечення;
  • тестування, надійність та якість програм;
  • моделі і засоби систем баз даних та знань;
  • експертні та інтелектуальні інформаційні системи;
  • програмні системи захисту інформації;
  • прикладні засоби програмування та програмне забезпечення;
  • проблеми ефективної взаємодії людини і комп’ютера;
  • правові, навчальні та соціальні аспекти програмування;

та інше.