Перейти до контенту

Головна / Про інститут
Про інститут

Інститут програмних систем НАН України (ІПС) відомий в Україні і за її межами як наукова установа, тематика якої спрямована на розвиток фундаментальних і прикладних наукових досліджень у галузі програмування та інформаційних технологій, на створення конкурентоспроможного програмного забезпечення в складних, розподілених, заснованих на мережах та концепціях баз даних і знань комп’ютерних системах, на організацію впровадження результатів наукових досягнень у державну, соціальну та оборонну сфери життєдіяльності України шляхом створення “під ключ” складних комп’ютерних систем, на розбудову вітчизняної індустрії програмного забезпечення та розвиток інформаційного середовища України.

Основні напрями
Досягнення та нагороди

victor_glushkov_envelope-cropped

Історична довідка ІПС розпочалася з 1980 року із створення Спеціального конструкторсько-технологічного бюро програмного забезпечення Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова Академії наук України (СКТБ ПО ІК АН України), що було обумовлене необхідністю централізації робіт із створення програмного забезпечення ЕОМ і систем на основі нових технологій виробництва програм, вирішення питань уніфікації і типізації програмних засобів, організації їх розповсюдження, впровадження і супроводу в промисловому масштабі.

У 1992 році на основі СКТБ ПО ІК АН України створюється Інститут програмних систем Національної академії наук України, який згодом увійшов до складу Кібернетичного центру НАН України.

Інститут з моменту його створення очолює доктор фізико-математичних наук, лауреат Державної премії УРСР та України, заслужений діяч науки і техніки України, академік НАН України Андон Пилип Іларіонович.

 

Основними науковими напрямами діяльності інституту є:

  •  теоретичні та прикладні проблеми створення систем та технологій програмування; моделі і засоби програмної інженерії; проблеми оцінки і забезпечення якості, стандартизації та сертифікації програмних систем;
  •  формально-логічні основи, методи і засоби створення інтелектуальних інформаційних систем, банків даних та знань;
  •  математичні моделі, методи та програмне забезпечення для створення складних розподілених комп’ютерних систем.

В перші роки свого існування на основі нових наукових підходів, розроблених в ІПС, були створені різні версії інструментального середовища програмування ПАЛЬМА, що підтримує створення великих реляційних баз даних і прикладних програмних застосувань; загальносистемні програмні засоби управління даними великих об’ємів і складної структури в автоматизованих інформаційних системах, системах обробки даних і управління ПРОК 1, CASE-система з режимом колективного доступу АПРОП-2; моделюючий комплекс АЛСИМ-2 для комплексного моделювання складних технічних систем і ін.

В подальшому значні зусилля Інституту були спрямовані на вирішення найбільш важливих та актуальних проблем програмної інженерії, виконано великий комплекс теоретичних та прикладних робіт, пов’язаних з вдосконаленням компонентного, генеруючого, агентно-орієнтованого та паралельного програмування. Зокрема:

  • отримав подальший розвиток теоретичний апарат компонентного програмування із зовнішньою та внутрішньою компонентною алгеброю;
  • розроблено об’єктно-компонентний метод, в якому об’єднані кращі можливості як об’єктного, так і компонентного підходів;
  • створено та розвинуто формальні моделі програм, інтерфейсів та середовищ і запропоновано методологію побудови програмних систем із типових і готових компонентів повторного використання;
  • розроблено формальний апарат та семантичні інструментально-технологічні та мовні засоби агентно-орієнтованого програмування;
  • створено високопродуктивні методи паралельних обчислень для прикладних програмних систем, у межах яких отримала подальший розвиток алгебра алгоритміки, як теоретична основа автоматизації проектування паралельних алгоритмів і програм;
  • розроблено методи та онлайнову інструментальну систему проектування і синтезу програмного забезпечення для паралельних і розподілених середовищ (багатоядерних, кластерних та Грід);
  • розроблено нову модель подання знань (логіко-обчислювальну семантичну мережу), для якої створено сукупність методів обробки знань (метод прямого логічного виводу, методи статичної верифікації та тестування знань тощо). На основі розроблених методів та моделі створено програмно-інструментальне середовище подання та обробки як чітких, так і нечітких знань.


Значні успіхи отримані у розв’язанні найбільш складних та актуальних питань побудови інтелектуальних систем, зокрема: розробці моделей, методів та засобів створення інтелектуальних інформаційних систем у семантичному WEB-середовищі на основі агентного підходу; розробці методів та моделей автоматизованої підтримки експертно-аналітичної методології прийняття рішень в мультиагентних комп’ютерних системах; створенню моделей і методів глибокого аналізу даних.

Сьогодні ІПС знаходиться серед лідерів в Україні в області дослідження, розробки і застосування перспективних технологій програмування, нових методів і інструментальних засобів, створення високоякісних, конкурентоспроможних складних комп’ютерних систем обробки даних і знань, стандартизації в області програмної інженерії, має добре навчений і кваліфікований персонал.

Інститутом розроблено і успішно упроваджено в промислову, соціальну і оборонну сфери більше 80 масштабних проектів зі створення новітніх інформаційних технологій і комп’ютерних систем “під ключ” за замовленням органів державного управління Міноборони України, Державної прикордонної служби України, Міністерства промислової політики України, Міністерства транспорту і зв’язку України, Державного космічного агентства України, Гідрометцентру України тощо. Серед них:

  •  глобальна автоматизована інформаційна система Прикордонних військ України (АІС “Гарт”), яка забезпечує створення, регламентну обробку, консолідацію та маршрутизацію електронних документів, що містять повнотекстову і фактографічну інформацію у базах даних;
  •  інтегрована міжвідомча інформаційно-телекомунікаційна система щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон України (система “Аркан”). Ця система забезпечила формування єдиного віртуального міжвідомчого інформаціїного простору щодо міграційного контролю для ДПС України, СБУ, СЗР України, МВС України, МЗС України, ДМС України та ДПА України;
  •  спеціалізований моделюючий програмний комплекс ”КОСМОНАВТ” для дослідження і оцінки стану кровообігу космонавтів на всіх етапах сучасного космічного польоту;
  •  інформаційні системи автоматизації повсякденної діяльності управлінь МО України та Генштабу ЗСУ;
  •  комплекс програмних засобів підтримки експертного ухвалення рішень “Ексгрунт” в складних, слабоформалізованих сферах діяльності (соціально-політичні, економічні, науково-технічні і т. ін.);
  •  апаратно-програмний комплекс “Захист” для захисту локальних і мережних АРМ від несанкціонованого доступу з ідентифікацією користувачів електронними мікропроцесорними картками;
  •  інструментально-технологічний програмний комплекс проведення контент-аналітичних досліджень повнотекстових баз даних;
  •  інструментальні програмно-технологічні засоби для підтримки проектування і реалізації розподілених прикладних систем об’єктно-орієнтованого типу загального призначення;
  •  комп’ютерна система для формування і ведення аеронавігаційного пакету документів, даних і карт;
  •  система паралельних обчислень для оперативного і високоточного аналізу і прогнозування регіональних природних і техногенних процесів в атмосфері;
  •  ГІС-технологія дослідження впливу навколишнього середовища на стан здоров’я населення.

Інститут є базовою організацією з виконання Програми інформатизації НАН України. Зокрема, в рамках цієї програми:

  •  створено загальну телекомунікаційну інфраструктуру АІС національного масштабу у вигляді корпоративної Академічної мережі обміну даними (АМОД). На сьогодні АМОД включає 7 регіональних мереж в наукових центрах України, до яких під’єднано 158 установ НАНУ, має вихід до європейської наукової мережі GEANT та прямий доступ до Польської академічної мережі PIONER і Української науково-освітньої мережі УРАН. Вона набула статусу автономної системи з реєстрацією в Європейському Інтернет-реєстрі і є основою для Грід-інфраструктури НАН України;
  •  розроблено типовий інтегрований програмно-технологічний комплекс “АІС – установа” для підтримки виконання функцій кадрового, планово-фінансового, науково-організаційного, господарського забезпечення діяльності установ;
  •  створено та впроваджено реєстр інформаційних ресурсів НАН України та відповідну корпоративну інформаційно-пошукову систему;
  •  розроблено типові програмно-технічні засоби, технології та методичне забезпечення побудови наукових електронних бібліотек (НЕБ) НАНУ, а також пілот-проекти централізованої НЕБ періодичних видань НАНУ та розподіленої НЕБ, яка інтегрує 12 НЕБ установ НАНУ та МОН загальним обсягом 23 тис. документів.

Інститут є: членом міжнародних наукових асоціацій Association of Computing Machinery (США) та IEEE Computer Society (США); активним членом міжнародної організації з питань стандартизації ISO в рамках Підкомітету “Інженерія програмних засобів” Технічного комітету по стандартизації ISO/IEC – JTC/SC7 Software Engineering; членом Асоціації європейських національних спілок дослідження операцій; співзасновником Асоціації користувачів CDS/ISIS (спільно з ДПНТ бібліотекою Росії); членом Українського відділення Асоціації обчислювальної техніки (АСМ); співзасновником наукового журналу “Проблеми програмування” та міжнародної науково-практичної конференції з програмування УкрПРОГ.

В ІПС з 1993 року функціонує аспірантура. За цей час в ній навчалися 135 аспірантів (в тому числі 105 – з відривом від виробництва). За результатами навчання в аспірантурі захищено 10 кандидатських дисертацій. Крім того, близько 10 дисертацій знаходяться в стані підготовки до захисту. В 2015 році атестовано 5 аспірантів, що в даний час навчаються в аспірантурі ІПС.